Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2016, том XXIV, випуск 1

УРЖ 2016, том XXIV, випуск 1

titul

ЗМІСТ

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 4

УДК 618.11-006-007

О. М. СУХІНА, О. А. МІХАНОВСЬКИИ, В. С. СУХІН, К. В. НЕМАЛЬЦОВА, Ю. В. ХАРЧЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМИ України», Харків

ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПУХЛИНОАСОЦІЙОВАНОГО МАРКЕРА НЕ-4 ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ РАКУ ЯЄЧНИКІВ

Мета роботи. Оцінити можливість використання пухлиноасоційованого маркера НЕ-4 для ранньої діагностики раку яєчників (РЯ), який є четвертою за частотою причиною смерті від онкологічних захворювань і «відповідає» за 5 % смертей від раку у жінок.

Матеріали та методи. Вивчені рівні експресії онкомаркерів НЕ-4 і СА-125 у 63 пацієнток з діагнозом РЯ, і у 19 — з доброякісними новоутвореннями яєчників.

Результати. У пацієнток із встановленим діагнозом РЯ у 88,9 % відмічено підвищення рівня експресії НЕ-4, у 96,8 % — підвищення рівня СА-125.

Висновки. Чутливість НЕ-4 аналогічна онкомаркеру СА-125, однак специфічність вище в 1,8 разу, а також відзначено зниження частоти хибнопозитивних результатів у 5 разів.

Ключові слова: рак яєчників, пухлиноасоційовані маркери, онкомаркери; НЕ-4, СА-125.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 8

УДК 616.24-006.6:615.849.19-06:615.38

ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА БАКАЙ, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ ШЕВЦОВ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ОСОБЛИВОСТІ ВМІСТУ VEGF У СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА НДРЛ У ДИНАМІЦІ КОНФОРМНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Мета дослідження. Визначити особливості експресії фактора росту ендотелію судин (VEGF) у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) у динаміці конформної променевої терапії (ПТ) для оцінки реакції на лікування.

Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих на НДРЛ віком 40-79 років, які лікувались в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» і отримали курс дистанційної променевої терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600С в плані послідовного хіміопроменевого лікування. У групу контролю увійшли 20 практично здорових осіб. Проведено загальне клінічне, морфологічне і рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст сироваткового VEGF в сироватці крові визначали методом імунофермент-ного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія) до і після ПТ.

Результати. Вміст сироваткового VEGF був підвищеним у 90 % хворих на НДРЛ до лікування. Встановлено зв’язок між експресією сироваткового VEGF і такими клініко-морфологічними характеристиками, як стадія захворювання, ступінь злоякісності процесу і ураження лімфовузлів. Не виявлено вірогідної різниці між вмістом VEGF та гістологічним варіантом раку легені, локалізацією пухлини, віком та статтю пацієнтів з НДРЛ. Доведено взаємозв’язок між концентрацією ангіогенного фактора — VEGF та об’єктивною відповіддю на конформну ПТ у хворих на НДРЛ.

Висновки. Динамічні зміни показників VEGF у сироватці крові хворих на НДРЛ у процесі ПТ на фоні аналізу об’єктивної відповіді (прогресії, регресії або стабілізації процесу) можуть бути використані як додаткові критерії оцінки ефективності лікування. Гіперекспресія VEGF як визначальний фактор оцінки агресивності процесу є прогностичним маркером ефективності ПТ НДРЛ.

Хворим зі стабілізацією процесу після ПТ доцільно використовувати як додатковий критерій для визначення подальшої тактики лікування коефіцієнт співвідношення рівнів VEGF до та після лікування (К = VEGF1/VEGF2). При К < 1,5 рекомендоване проведення ад’ювантної поліхіміотерапії, при значенні К > 1,5 — рекомендоване продовження курсу ПТ з подальшим динамічним спостереженням та проведенням КТ через один місяць.

Ключові слова: променева терапія, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ангіогенез, недрібноклітинний рак легені.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 14

УДК 616-006.6:615.849.114

ОЛЬГА ПЕТРІВНА ЛУКАШОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ВПЛИВ ДРІБНОФРАКЦІОНОВАНОГО ІКС-ВИПРОМІНЕННЯ У СУМАРНІЙ ДОЗІ 10 ГР ТА ЕТОПОЗИДУ НА УЛЬТРАСТРУКТУРУ КЛІТИН КАРцИНОМИ ГЕРЕНА

Мета роботи. Електронно-мікроскопічне вивчення структурно-функціонального стану клітин карциноми Герена та процесів розвитку апоптозу після введення препарату «Етопозид» та локального ікс-опромінення пухлини у сумарній дозі 10 Гр при застосуванні разових фракцій 2 Гр.

Матеріали і методи. За допомогою стандартних методів електронної мікроскопії досліджена ультраструктура (УС) пухлинних клітин (ПК) та підраховано індекси мітозу та апоптозу (АП) через 6 та 24 год. після локального ікс-опромінення карциноми Герена у сумарній дозі 10 Гр (5 фракцій по 2 Гр щоденно) та введення хіміопрепарату «Етопозид» у дозі 8 мг/кг за 18 годин до останньої фракції опромінення. Результати. Встановлено, що введення етопозиду приводить до вірогідного зниження мітотичного індексу в пухлині через 6 годин, з’явленню дрібних пухлинних клітин на 1-шу добу, незначних змін індексу АП. Характерним для дії радіації є поява у пухлині дво- та багатоядерних клітин, а також присутність у ПК плейоморфних ядер та мікроядер. У цитоплазмі зменшується кількість вільних рибосом та полісом та зростає кількість профілей гранулярної ендоплазматичної сітки. Вірогідно падає рівень мітотичного індексу, а індекс АП підвищується з максимумом на 6-ту годину. При сумісній дії радіації та етопозиду УС клітин карциноми Герена подібна до тієї, яка спостерігається при одному опроміненні, до чого приєднується наявність дрібних ПК. В обидва терміни відзначаються значуще падіння рівня мітотичного індексу та достовірне зростання індексу АП.

Висновки. Основною дією етопозиду на клітини карциноми Герена є короткочасне гальмування процесів ділення у ранній термін після введення з наступним поновленням через 24 год., що супроводжується появою дрібних ПК на 1-шу добу. Етопозид майже не впливає на ультраструктуру більшості ПК і є слабким індуктором апоптозу у пухлині Герена. Дрібнофракціоноване тривале опромінення викликає значні ультраструктурні зміни у клітинах карциноми Герена, які свідчать про радіаційне ураження ядер, та інверсію функції пухлинних клітин з росту та ділення до білково-синтетичної діяльності. Вірогідне гальмування мітотичної активності в обидва терміни дослідження може бути наслідком цих процесів. Короткочасне зростання індексу апоптозу на 6-ту годину викликано, очевидно, дією останньої фракції опромінення. При сумісному застосуванні радіації та етопозиду виразні зміни ультраструктури пухлинних клітин обумовлені опроміненням, наявність дрібних ПК — впливом хіміопрепарату, а у зниження мітотичної активності та активації процесів АП свій вклад вносять обидва чинники.

Ключові слова: радіація, етопозид, карцинома Герена, ультраструктура, апоптоз.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 22

УДК 615.849:616-089:616.831-006-33.2

АНДРІЙ БОРИСОВИЧ ГРЯЗОВ, ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ ГЛАВАЦЬКИЙ, ГЕННАДІЙ ВЛАДИСЛАВОВИЧ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РАДІОХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТРОНІДАЗОЛУ ПРИ МЕТАСТАЗАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ РІЗНИХ НОЗОЛОГІЙ

Мета роботи. З метою порівняльного аналізу результатів стереотаксичної радіохірургії із застосуванням метронідазолу проаналізовані дані магнітно-резонансної томографії 30 хворих з метастазами недрібноклі-тинного раку легень, раку молочної залози, нирково-клітинної карциноми і меланоми шкіри в головний мозок. Оцінювали ранню відповідь на проведене лікування через 7, 14, 21 і 28 днів.

Матеріали і методи. Значне (не менш ніж на 50,0% від вихідного) зменшення обсягу метастазів головного мозку після радіохірургії з метронідазолом відзначили вже через 7 і 14 днів (у 41,2 і 60,0 % пацієнтів відповідно), що супроводжувалося зменшенням ділянки набряку, ознак мас-ефекту за даними нейровізуалізації і неврологічної симптоматики у клінічній картині захворювання.

Результати. Через 28 днів у всіх 30 пацієнтів (100,0 %) метастази зменшилися, кожний з них не менш ніж на 50 % від первинного обсягу, у середньому на 74,5 %. Найбільшим цей показник був у хворих на рак молочної залози і склав 88,6 %.

Висновки. У наших спостереженнях найбільш важливим критерієм ефективності радіохірургії із застосуванням радіосенсибілізатора метронідазолу була рання відповідь у вигляді зменшення обсягу вогнищ при метастатичних пухлинах головного мозку. Також важливими критеріями ефективності лікування були: редукування ділянки набряку й ознак мас-ефекту, а також регрес неврологічної симптоматики.

Ключові слова: стереотаксична радіохірургія, метронідазол, метастази мозку.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 27

УДК 618.33-007.12-073.432.19

І. М. САФОНОВА

Харківська медична академія післядипломної освіти

АНТЕНАТАЛЬНИЙ ЕХОГРАФІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРИНАТАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРИ РАННЬОМУ ТА ПІЗНЬОМУ ВАРІАНТАХ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА

Мета роботи. Вивчення можливостей допплерівських моніторингів та ультразвукової (УЗ) фетометрії в діагностиці ранньої та пізньої форм внутрішньоутробної затримки росту плодa (ЗРП) і плодa малої ваги для гестаційного терміну (ПМВГТ), а також у прогнозуванні перинатального результату.

Матеріали та методи. Вивчено результати допплерівських моніторингів та клінічний перинатальний катамнез 204 плодів, розрахована маса яких на антенатальному етапі була нижче 10-го процентилю для гестаційного терміну, а також 100 плодів з розрахованою вагою вище 10-го процентилю. У дослідження включалися тільки одноплідні вагітності. Для розрахунку передбачуваної ваги плода застосовували фе-тометричну формулу Hadlock et al. Допплерівські моніторинги включали дослідження артерій пуповини, маткових та фетальної середньої мозкової артерій. Постнатальні результати класифікувалися так: несприятливий загальний постнатальний результат (ЗПР) — перинатальна або малюкова смерть; несприятливий клінічний постнатальний результат (КПР) — важка неонатальна захворюваність.

Результати. Несприятливі ЗПР при антенатальній УЗ-біометрії нижче 10-го процентилю зустрічалися в 11,7 разу частіше, ніж при нормальній гестаційній фетометрії (р = 0,02). Постнатальні результати плодів з фетометрією нижче 10-го процентилю після 34 тижнів мали широку варіабельність — від украй несприятливих ЗПР та КПР до конституціонально низької ваги при повному клінічному благополуччі. Плоди з фетометрією нижче 10-го процентилю до 34 тижнів зустрічалися в 2,2 разу частіше, ніж після 34 тижнів: 141 (69,2 %) та 63 (30,8 %) відповідно. Статистично достовірні відмінності мали місце при порівнянні частоти несприятливих ЗПР і частоти істинної ЗРП при фетометрії нижче 10-го процентилю до 34 тижнів та після 34 тижнів вагітності (р < 0,05). Розрахунок передбачуваної ваги плода з процентильною оцінкою у вивченій когорті дозволяв діагностувати істинну ранню ЗРП з точністю 71 %, істинну пізню ЗРП з точністю 45 %. Істинна пізня ЗРП спостерігалася лише в 24/63 (38,1 %) плодів з фетометрією нижче 10-го процентилю після 34 тижнів. Найкраща якість діагностики (площа під ROC-кривою 0,9902) мала місце при застосуванні комплексних моніторингів при ранній істинній ЗРП, найгірша (площа 0,4012 під ROC-кривою) — при процентильній оцінці фетометрії після 34 гестаційних тижнів.

Висновки. Диференціальна діагностика пізньої форми істинної ЗРП і ПМВГТ украй складна. При ранній ЗРП прогноз перинатального результату може ґрунтуватися на даних процентильної оцінки УЗ-фетометрії і результаті комплексних ехографічних моніторингів, тоді як при пізній формі ЗРП прогноз ступеня перинатального ризику на підставі як УЗ-фетометрії, так і комплексних ехографічних і допплерівських моніторингів можна вважати невизначеним.

Ключові слова: вагітність, плід, ультразвукове дослідження, затримка росту плода, перинатальний результат.

Повний текст

 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 34

УДК 618.19-006.6-037:577.2(048.8)

ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ БІЛИЙ1, 2, ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ ВІННІКОВ1, МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, 2, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2 Харківський національний медичний університет

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНИХ МАРКЕРІВ ПРИ МІСЦЕВОРОЗПОВСЮДЖЕНОМУ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

В огляді наведено сучасні погляди на прогностичний та предикторний маркерний аналіз перебігу захворювання, можливі варіанти прогресії захворювання при місцевопоширеному раку грудної залози. Розглянуто клініко-морфологічні маркери, сироваткові, імуногістохімічні, генетичні. Проведений аналіз літератури про значення строми пухлини, макрофагів, стан регіонарних лімфовузлів при прогнозі загальної та безре-цидивної виживаності. Проводяться паралелі між значенням деяких маркерів та можливими шляхами метастазування.

Ключові слова: місцевопоширений рак грудної залози, молекулярно-біологічні маркери, імуногістохімічне дослідження, метастазування.

Повний текст

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 43

УДК 616.316.5-006.6-02:616.441-006.6:615.849

ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ ТКАЧЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНИЙ РАК ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ У ПІДЛІТКА, ХВОРОГО НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Підвищення ефективності лікування та ранньої діагностики злоякісних пухлин привели до суттєвого збільшення термінів виживаності цих хворих. Доведено, що ризик появи онкологічного захворювання вищий у осіб, які вже лікувалися від злоякісної пухлини. Пік розвитку других раків припадає на період близько 5-20 років від закінчення первинного лікування.

В роботі представлено клінічний випадок розвитку радіаційно-індукованого раку привушної залози через 20 років після комплексного лікування пацієнтки з приводу раку щитоподібної залози у ранньому періоді життя. Схема лікування включала поєднану променеву терапію: дистанційну гамма-терапію та радіойод-терапію.

Таким чином, з точки зору радіобіології, не можна забувати про ушкоджувальну дію на дитячий організм іонізуючої радіації.

Ключові слова: радіаційно-індукований рак, дитячий організм, променева терапія.

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 47

Науково-практична конференція з міжнародною участю «30 років з дня катастрофи на ЧАЕС: унікальний досвід та досягнення Харківського інституту медичної радіології у аварійному медичному реагуванні» (28-29 квітня 2016 р., Харків)

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 50

Науково-практична конференція з міжнародною участю «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОНКОЛОГІЇ В УКРАЇНІ» (30 червня - 1 липня 2016 р., м. Ужгород)

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 52

ДО УВАГИ АВТОРІВ УРЖ

Вимоги до рукописів, які подаються в «Український радіологічний журнал», складено з урахуванням Єдиних вимог до рукописів, які подаються в біомедичні журнали, розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.

Повний текст

 

ЮВІЛЕЇ

2016, том XXIV, випуск 1, сторінка 67

ЛУКАШОВА ОЛЬГА ПЕТРІВНА

Повний текст

Соцмережі

 

Новини та події

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні» (21–22 вересня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні», яка відбудеться у Харкові 21–22 вересня 2017 р. на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози», яка відбудеться у Харкові 1 червня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології» (27 квітня 2017 р., Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології», яка відбудеться у Харкові 27 квітня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

ФотоархівДивитись архів

Grigoriev

С.П. Григор’єв