Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2013, том XXI, випуск 4

УРЖ 2013, том XXI, випуск 4

titul

ЗМІСТ

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 385

СТАТИСТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

Пилипенко Микола Іванович

Харківський національний медичний університет, МОЗ України

Належна практика наукових клінічних досліджень: деякі джерела хиб

Мета лекції: Познайомити науковців з можливими джерелами прихованих хиб упереджень у плануванні і проведенні клінічних досліджень, що призводять до похибок результатів.

Матеріали і методи: Власний досвід, отриманий із рецензування рукописів наукових статей, розгляду проектів дисертаційних досліджень і клінічних науково-дослідних робіт і неперервного ознайомлення з поточними публікаціями у фахових вітчизняних і світових журналах, а також огляд деяких публікацій за цією темою.

Висновок: Приховані джерела хиб упередженості можуть бути на будь-якому етапі планування і виконання дослідження, що потребує пильної уваги до цієї проблеми, щоб, по можливості, запобігти хибним результатам.

Ключові слова: клінічне дослідження, хиби упередженості в дослідженні, набір вибірки хворих, розмір вибірки, референтний тест.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 390

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1Коломійцев Василь Іванович, 2Паламарчук Юрій Олександрович, 1Довгань Юрій Петрович, 1Жемела Володимир Г ригорович

1Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2Медичний Центр Святої Параскеви, Львів

Порівняльний аналіз використання різних методів променевої діагностики холедохолітіазу

Мета роботи: Провести порівняльний аналіз різних методів променевої діагностики холедохолітіазу — трансабдомінальної ультрасонографії (УСГ), спіральної комп’ютерної томографії (КТ), магнітнорезонансної (МРХПГ) та ендоскопічної ретроградної холангіографії (ЕРХГ), для оптимізації показань до їх використання залежно від клінічної ситуації.

Матеріали і методи: Обстежено 1703 хворих із біліарними проблемами жовчнокам’яного ґенезу. Мікрохоледохолітіаз виявлено у 628 (36,9 %) з них; решта 1075 (60,1 %) хворих мали конкременти загальної жовчної протоки (ЗЖП) розмірами 3-35 мм. УСГ і ЕРХГ проведено всім хворим; КТ — 75, МРТ — 78. Верифікацію діагнозу проводили за результатами ендоскопічного транспапілярного втручання та мікроскопії жовчі. З метою оцінювання і порівняння можливостей діагностичного методу використовували загальноприйняті критерії.

Результати: Всі неінвазивні методи виявилися високоефективними у діагностиці холецистолітіазу та дилатації ЗЖП. У виявленні холедохолітіазу УСГ та рутинна КТ були малоефективними (відношення правдоподібності відповідно 2,29 та 0,77), особливо при дрібних ( <6 мм) конкрементах, де чутливість була 49,7 та 43,5 %, а загальна точність обстежень — 69,7 та 42,7 % . Більш ефективними виявилися МРХПГ та ЕРХГ (відношення правдоподібності відповідно 4,83 та 4,3), при яких показник чутливості у діагностиці дрібних конкрементів становив відповідно 80,0 та 82,4 % , а мікролітів розмірами від 1 до 3 мм — 52,6 та 55,5 %, при загальній точності — 75,6 та 83,4 %.

Висновки: В діагностиці холедохолітіазу УСГ є лише скринінговим методом, а КТ без додаткового контрастування біліарної системи не має переваг перед УСГ. За наявності клініко-лабораторних ознак холедохолітіазу і сумнівів щодо підтвердження цього діагнозу при УСГ, перед виконанням ЕРХГ доцільним буде проведення МРХПГ.

Ключові слова: холедохолітіаз, ультрасонографія, комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна холангіопанкреатографія, ендоскопічна ретроградна холангіографія.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 400

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1Абдуллаєв Ризван Ягубович, 2Гульченко Юрій Дмитрович, 3Сибіханкулов Артур Хасбієвич

1Харківська медична академія післядипломної освіти, 2ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’ева НАМН України, Харків, 3Одеський діагностичний центр

Особливості гемодинаміки в медіальній гілці грудної артерії залежно від рівня статевих гормонів у жінок з мастопатією при аденоміозі й міомі матки

Мета роботи: Вивчити гемодинаміку в медіальній гілці грудної артерії у хворих на мастопатію залежно від рівня гормонів у крові при доброякісних процесах у матці шляхом обчислення допплерометричних показників кровотоку.

Матеріали і методи: Порівнювали результати гормонального і допплерівського дослідження 134 жінок віком 21—45 років, хворих на дифузну мастопатію в поєднанні з аденоміозом і міомою матки, а також без них. Визначали рівень лютропіну (ЛГ), фолітропіну (ФСГ), пролактину, прогестерону, естрадіолу в першу і другу фазу менструального циклу. В медіальній гілці грудної артерії реєстрували параметри кровотоку — пікову систолічну швидкість (ПСШ), індекс резистентності (IP) та індекс пульсативності (ПІ).

Результати: Найбільшу концентрацію пролактину, ЛГ і ФСГ реєстрували в жінок з поєднанням аденоміозу і міоми матки і в першій фазі менструального циклу вони склали: 659,0 ± 36,7 мМО/л; 27,34 ± 3,91 МО/л і 25,6 ± 4,7МО/л відповідно. У них же найвищими були показники IP (0,67 ± 0,04) і ПІ (1,17 ± 0,06) в першу фазу циклу.

Максимальний приріст прогестерону (у 3,18 разу), ПСШ (на 36,6 %), вірогідне зниження IP (з 0,62 до 0,52; p <0,05) і мінімальна зміна ПІ (0,83 і 0,81) спостерігалися у жінок з міомою матки. Найнижчі величини естрадіолу (0,53 ± 0,04 і 0,39 ± 0,03 нмоль/л), ПСШ, IP, ПІ виявлені в жінок з мастопатією без патології матки. Величина ПСШ, IP і ПІ у них була вірогідно нижчою (p <0,05), ніж у групі жінок з поєднанням міоми й аденоміозу.

Висновки: Найбільше підвищення рівня пролактину, ЛГ і ФСГ має місце при поєднанні аденоміозу й міоми матки. Pівень ЛГ і ФСГ в обох фазах менструального циклу істотно не змінюється. Зростання рівня цих гормонів підвищує індекс судинного опору, особливо ПІ, що залишається підвищеним у другу фазу циклу, на відміну від індексу IP. Адекватне збільшення рівня прогестерону в другу фазу циклу, що відбувається при міомі, призводить до найбільшого приросту ПСШ кровотоку й нормалізації IP у медіальній гілці грудної артерії. Найвищий рівень естрадіолу в обох фазах циклу спостерігається у пацієнток з аденоміозом матки. У них же відзначено вірогідне зменшення IP і ПІ в другу фазу менструального циклу порівняно з першою.

Ключові слова: допплерографія, грудні залози, гормональний статус, мастопатія, міома і аденоміоз матки.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 405

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1Соколовська Марина Вячеславівна, 2Говоруха Тетяна Михайлівна, 2Єфремова Наталія Анатоліївна, 2Синюшкіна Лариса Миколаївна,

2Юдко Олександр Олександрович, 2Плешков Максим Дмитрович

1Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2Київський міський клінічний онкологічний центр

Досвід хемопроменевого лікування раку гортані і-іГ стадій

Мета роботи: Визначення ефективності хемопроменевого лікування хворих на рак гортані (РГ) I—II стадій та порівняння отриманих результатів із такими при проведеній окремо радіотерапії.

Матеріали і методи: Представлено досвід променевого лікування 63 хворих на РГ I—II стадій в радіологічному відділенні Київського міського клінічного онкологічного центру в 2008—2012 роках. Пацієнтам проводили радіотерапію на гамма-терапевтичних апаратах і на лінійному прискорювачі із застосуванням фторафуру та без нього.

Результати: Показано, що радіотерапія хворих на РГ I-II стадій із застосуванням фторафуру в 2,8 разу зменшує смертність порівняно із променевим лікуванням, проведеним окремо. Виявлено також, що опромінювання на лінійних прискорювачах дозволяє підводити до пухлини дози, необхідні для її повної ерадикації, що, у свою чергу, підвищує гарантію якості та ефективності радіотерапії хворим.

Висновки: Застосування фторафуру при радіотерапії підвищує тривалість життя хворих на РГ I—II стадій незалежно від методики опромінення. Важливо, що цей простий для виконання метод хемопроменевого лікування можна застосовувати практично в усіх радіологічних відділеннях онкологічних лікувальних установ.

Ключові слова: гортань, рак, променеве лікування, хемопроменеве лікування, фторафур, гамма-терапевтичний апарат, лінійний прискорювач.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 409

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Сегеда Тетяна Валеріївна

ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків

Синергізм дії іонізивної радіації та протипухлинних препаратів на вміст цераміду в пухлині Герена

Мета роботи: Дослідження ефектів поєднаної дії іонізивної радіації (ІР) і хемопрепаратів на вміст індуктора апоптозу — цераміду (ЦМ) в пухлині Герена.

Матеріали і методи: Як експериментальну модель використовували щурів популяції Вістар масою 160—180 г з підшкірно перевитою аденокарциномою Герена. 0промінення зони зростання пухлини проводили на апараті РУМ (ікс-випромінення) і на лінійному прискорювачі CHnac 600 С (високоенергетичне фотонне випромінення) при стандартних технічних умовах, фракціоновано з інтервалом між сеансами 24 години, поглинута доза за фракцію — 5 Гр, сумарно — 10 Гр. Протипухлинні препарати вводили внутріочеревинно за 24 год до першого сеансу опромінення: таксотер фірми «Рор Пуленок Рорер» — 8 мг/кг, цисплатин фірми «Ебеве» 6,0 мг/кг, етопозид фірми «Тева» у дозі 8 мг/кг маси тіла. Декапітацію проводили через 24 год після останнього сеансу опромінення. Екстракцію ліпідів виконували методом Фолча. Ліпіди виявляли в парах йоду і порівнювали зі стандартами цераміду (Sіgma). Результат виражали в нмоль/мг білка. Вміст білка в досліджуваних пробах визначали методом Лоурі. Статистичний аналіз проводили за допомогою статистичних програм для ПК Biostat і Statistica при використанні параметричних і непараметричних методів для малих вибірок.

Результати: Показано, що при поєднаній дії ІР і хіміопрепаратів вміст проапоптозного ліпіду — цераміду у пухлині Герена підвищується: при дії ікс-випромінення і таксотеру в 5,6 разу, цисплатину в 4,2 і етопозиду — в 7,5 порівняно з контрольною групою; при дії високоенергетичного фотонного випромінення і хіміопрепаратів — у 6,3, у 4,9 і в 7,5 разу відповідно відносно контрольної групи. Визначено радіобіологічні ефекти дії ІР і хіміопрепаратів на вміст цераміду.

Висновки: Встановлені синергічні ефекти дії ІР різного енергетичного діапазону і хіміопрепаратів на рівень цераміду в пухлині Герена та отримані їх кількісні оцінки.

Ключові слова: карцинома Герена, іонізивне випромінення, таксотер, цисплатин, етопозид, синергізм дії.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 414

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Захарченко Тамара Федорівна, Замотаєва Галина Анатоліївна, Гулеватий Сергій Васильович

ДУ «Інститут, ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ

Порівняльне визначення радіочутливості до йоду-131 активності NK-клітин у хворих на тиреоїдний рак залежно від віку та наявності віддалених метастазів

Мета роботи: Визначити вплив радіойодотерапії (РИТ) на цитотоксичну активність NK-клітин у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) залежно від віку та наявності віддалених метастазів.

Матеріали і методи: Досліджували активність NK-клітин у прооперованих хворих на ДРЩЗ. Враховуючи вік, було сформовано 3 порівнянні групи хворих. Першу групу, дітей та підлітків, склали 24 хворих віком 13-18 років, середній вік становив 16,0 ± 0,3 року, другу — 42 пацієнти віком 19-39 років (27,9 ± 0,8), третю групу — 37 хворих старшого віку, від 40 до 71 року (53,0 ± 1,4). Залежність функції NK-клітин від наявності віддалених метастазів досліджували у хворих віком 19—39 років, які були розподілені на 2 групи: 26 хворих без віддалених метастазів (середня кількість курсів РИТ — 1,3 ± 0,2), та 23 хворих з віддаленими метастазами (середня кількість курсів РИТ — 6,7 ± 0,6). Дослідження проводили напередодні прийому Na131I та через 6 діб після РЙТ. Активність NK-клітин визначали цитотоксичним методом. Показник оцінювали за допомогою спектрофотометрії.

Результати: Визначення активності NK-клітин у різних вікових групах виявило найнижчі показники у хворих на ДРЩЗ старшого віку як до, так і після курсу РЙТ. Ступінь зниження активності NK-клітин у хворих на ДРЩЗ через 6 діб після РЙТ в порівнянні з вихідним значенням найбільший у групі дітей та підлітків. У молодих хворих із віддаленими метастазами ДРЩЗ активність NK-клітин до і після курсу РИТ нижча, ніж у молодих осіб без віддалених метастазів.

Висновки: Істотне зниження активності NK-клітин через 6 діб після РИТ у дітей та підлітків, а також пацієнтів старшого віку, хворих на ДРЩЗ, свідчить про радіочутливість функціональної здатності цих клітин. Результат дії радіойоду на активність NK-клітин залежить від віку та наявності віддалених метастазів. Для визначення строків відновлення порушеного показника доречно визначити активність NK-клітин у динаміці.

Ключові слова: диференційований рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, віддалені метастази, вік хворих, активність NK-клітин.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 420

ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1Якимова Тамара Петрівна, 2Васильєв Леонід Якович

1Харківська медична академія післядипломної освіти, 2ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’ева НАМН України, Харків

Клініко-морфологічна характеристика полінеоплазій, поєднаних із раком грудної залози

Мета роботи: Вивчення проблем профілактики, вчасної діагностики та визначення причин і ознак розвитку раку грудної залози (ГГЗ), пов’язаних із полінеоплазіями, для своєчасного лікування.

Матеріали і методи: Клініко-морфологічні, лабораторні та променеві методи обстеження 26 хворих на РГЗ T2N0M02N1М0 стадій, які одержали комплексне лікування, пов’язане з полінеоплазіями.

Результати: Дослідженням встановлено, що частіше другими пухлинами, пов’язаними з РГЗ при полінеоплазіях, є гормонально залежні, або гормонально активні пухлини. Це рак грудної залози — 50 %, рак яєчників — 26,92 %, рак тіла матки — 11,59 % .

Основними етіопатогенетичними факторами розвитку полінеоплазій, пов’язаних з РГЗ, є променева терапія, поліхемотерапія та гормональні розлади, захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки, особливо хвороба Боткіна.

Висновки: Найбільш частими (88,46 %) другими гормонально залежними пухлинами, які розвиваються в складі первинно-множинних злоякісних пухлин після солітарного РГЗ, є рак другої грудної залози — 50,00 % , рак яєчників — 26,92 % та рак тіла матки — 11,53 %.

Ключові слова: первинно-множинні злоякісні пухлини, рак грудної залози, метахронні пухлини, другі пухлини, рак яєчників, рак ендометрія.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 427

1Васильєв Леонід Якович, 12Радзішевська Євгенія Борисівна, 12Вікман Ян Едуардович, 1Тарасова Оксана Миколаївна, 1Насонова Алла Миколаївна, 1Пономарьов Ігор Миколайович, 1Шутов Сергій Владиславович, 1Сухіна Олена Миколаївна

1ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’ева НАМН України, Харків, 2Харківський національний медичний університет

Можливі аспекти впливу спеціального лікування на появу других пухлин у онкологічних хворих

Мета роботи: З’ясування можливих аспектів впливу спеціального лікування на появу других пухлин методами статистичної обробки масивів електронних даних катамнезу онкологічних хворих, що лікувалися у клініці ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Матеріали і методи: Аналізувалася вибірка, яка містила 322 формалізовані історії хвороби із детальним описом проведеного лікування. Вибірка розподілялася на такі групи: ДП — другі пухлини (основна група — хворі, які мали віддаленими наслідками лікування другі пухлини); МП — метастатичні пухлини (група позитивного контролю — хворі, які мали віддаленими наслідками метастатичні пухлини); БН — без наслідків — хворі, які не мали негативних наслідків лікування. Використовувалися методи пошуку прихованих знань та методи непараметричної статистики за допомогою статистичного середовища Statistica та програми DataMining. Дослідження проводилося шляхом порівняння групи ДП із групами МП та БН. Основними напрямками пошуку відмінностей між групами були характеристики хірургічного, променевого та хемолікування.

Результати: Вірогідно встановлено, що гемотрансфузії під час хірургічного лікування підвищують ризик появи других пухлин. На фоні відсутності різниці між кількістю курсів променевого лікування, група хворих із другими пухлинами характеризувалася більшою осередковою дозою на кожній ділянці опромінення при меншій загальній кількості таких ділянок. Для хворих цієї групи, якщо першою нозологією був рак грудної залози, типовим є опромінення ділянки регіонарних лімфовузлів, а не післяопераційного поля. Хворі на другі раки мали менш тривалий, але більш токсичний курс хемотерапії та часто лікувалися алкілувальними агентами (особливо, комплексними сполуками платини). Характерним для них було використання інгібіторів мітозу (віналкалоїдів) та відсутність антибіотиків у схемах лікування.

Висновки: Використання спеціальних прийомів обробки катамнестичних даних онкологічних хворих дозволило виявити вплив деяких чинників хірургічного лікування, хемолікування та променевої терапії на появу вторинних пухлин у майбутньому.

Ключові слова: онкологічні захворювання, вторинні пухлини, променеве лікування, хемолікування, хірургічне лікування, статистичний аналіз.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 435

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

Грушка Ганна Василівна

ДУ Інститут, медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків

Встановлення діагнозу раку щитоподібної залози за метастазами у кістяк: клінічний випадок

Ключові слова: кісткові метастази, комплексна променева діагностика, диференційований рак щитоподібної залози, комплексне лікування.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 439

ЛЕКЦІЯ

2 Окунцев Дмитрий Витальевич,

1 Крутилина Нина Ивановна

1ГУО «Белорусская медицинская академия последипломного образования», Минск,

2УЗ «Гомельский областной клинический онкологический диспансер»

Особенности патогенеза, факторы риска и возможности профилактики поздних лучевьх повреждений сердца у больных раком грудной железь

Доведено потенційну можливість радіаційного ушкодження серця при комбінованому лікуванні раку грудної залози. Історичні зміни доз у пухлині і серці представлені поряд із розвитком і удосконаленням методів і способів опромінення. Оцінено індивідуальні та фармакологічні фактори ризику відносно їх впливу на частоту і ступінь променевого ушкодження серця. Радіобіологічні механізми радіоіндукованих серцево-судинних захворювань вивчені тільки частково, внаслідок наявності в серці різних структур, що відрізняються за радіочутливістю і топографічною гетерогенністю. Крім того, індивідуальні анатомічні особливості можуть збільшити або зменшити ризик пізніх променевих ушкоджень серця чи кардіальної смерті. Механізми і радіобіологічні особливості променевого ушкодження серця представлені з урахуванням дозиметричних і біологічних параметрів.

Ключові слова: радіоіндуковані серцево-судинні захворювання, променева терапія, рак грудної залози, дозиметричне планування, радіобіологічні параметри.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 454


ЛЕКЦІЯ

2 Окунцев Дмитрий Витальевич, 1 Крутилина Нина Ивановна

1ГУО «Белорусская медицинская академия последипломного образования», Минск,

2УЗ «Гомельский областной клинический онкологический диспансер»

Механизмы развития и возможности лечения лучевьх фиброзов

Зміна регулювання нормальних регенеративних процесів у відповідь на дію фізичних, хімічних і біологічних патогенних факторів призводить до порушення синтезу позаклітинної матриці з розвитком патологічного фіброзу. Процеси, що відбуваються після опромінення, мають багато спільного з механізмами фіброзних хвороб, що стосуються серця, шкіри, легені, нирок, шлунково-кишкового тракту і печінки. Серед факторів, які запускають механізм фіброзу, найбільш вивченим є фактор росту 1 (TGFbl), що виробляється різними мезенхімальними і епітеліальними клітинами і стимулює трансформацію фібробластів та інших типів клітин у міофібробласти. Для ініціювання фіброзу необхідне запалення, але надалі секреція TGFb1 не має значення для регулювання фіброгенезу. В огляді розглянута роль запалення, походження і механізми активації міофібробластів, а також внесок гіпоксії та ушкодження капілярів у контексті радіотерапії. Більш близька взаємодія між ученими, які досліджують фіброз, і променевими онкологами є перспективною для розробки і впровадження в практику нових терапевтичних стратегій, спрямованих на лікування й запобігання післяпроменевим фіброзам.

Ключові слова: променева терапія, променеві ушкодження, фіброз, патогенез.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 472

З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ

Русанова Євгенія Георгіївна, Русанов Костянтин Вікторович

Харківський національний університет, ім. В. Н. Каразіна

Харківські сучасники С.П. Григор'єва — соратники, конкуренти, учні

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 483

ЮВІЛЕЙ

Тамара Порфиріївна Сиваченко

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 484

ЮВІЛЕЙ

Василь Олександрович Мурашко

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 485

ЮВІЛЕЙ

Олена Миколаївна Сухіна

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 486

ПАМ'ЯТІ

До 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова

(1913-2002)

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 489

ПАМ'ЯТІ

БОДНЯ Ігор Федорович

До 90-річчя з дня народження

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 491

ПАМ'ЯТІ

ЦИБ Анатолій Федорович (1934-2013)

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 492

ПАМ'ЯТІ

СПУЗЯК Михайло Іванович (1940-2013)

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 494

РЕЦЕНЗІЯ

Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика: Підручник для студентів вищих навчальних закладів.

О.В. Ковальський, Д.С. Мечев, В.П. Данилевич. — Вінниця: Нова книга. 2013. — 512 с.: іл. ISBN 978-966-382-424-6

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 496

НОВІ КНИГИ

Ультрасонография суставов Р.Я. Абдуллаев, Г.В. Гайко, Р.В. Бубмов [и др.]: Учеб. пособие. — Харьков: Пламета-примт, 2013. — 145 с.: ил. - текст: рус., амгл.

Педіатрична рентгенологія: керівництво / М. І. Спузяк, І. О. Краммий, О. П. Шармазамова та ім.; за заг. ред. проф. М. І. Спузяка і доц І. О. Краммого. — Т. 1. — Харків: Цифрова друкарня № 1, 2013. — 416 с.; іл. ISBN 978-617-7017-65-2.

 

НОВІ КНИГИ

Педіатрична рентгенологія: керівництво / М. І. Спузяк, І. О. Крамний, О. П. Шармазанова та ін

за заг. ред проф. М. І. Спузяка і доц. І. О. Крамного. — Т. 1. — Харків: Цифрова друкарня No 1, 2013. — 416 с.; іл. ISBN 978-617-7017-65-2.

Чл.-кор. НА МН України, професор М.I. Пилипенко

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 497

ЦИКЛИ НАВЧАННЯ

НАВЧАЛЬНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

кафедри радіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика на 2014 рік

Завідувач кафедрирадіології, професор Д.С. Мечев Завуч кафедри, професор О.В. Щербіна

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 498

ЦИКЛИ НАВЧАННЯ

Календарний план проведення циклів (бюджет) на 2014 р. кафедри ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти

Зав. кафедри, професор, д.м.н. Р.Я. Абдуллаєв

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 499

ЦИКЛИ НАВЧАННЯ

Календарний план проведення циклів кафедри променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти на 2014 р.

Професор кафедри променевої діагностики, д.мед.н. І. О. Вороньжев

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 500

ЦИКЛИ НАВЧАННЯ

Цикл проведення постійнодіючих курсів стажування ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України» на 2014 рік

Зав. відділу науковоїорганізаціїрадіологічноїдопомоги населенню, канд. мед. наук Г.В. Кулініч

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 501

ІНФОРМАЦІЯ

Науково-практична конференція УТРО за участю міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні»

(30 червня-1 липня 2014 p., Харків)

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 502

ІНФОРМАЦІЯ

Друга міжнародна конференція з радіаційного захисту в медицині (30 травня - 2 червня 2014 p., Варна)

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 4, сторінка 503

Покажчик авторів XXI тому УРЖ (Прізвища авторів подані в написанні оригіналу рукопису)

Покажчик рецензентів XXI тому УРЖ (за кількістю рукописів)

Повний текст

Соцмережі

 

Новини та події

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні» (21–22 вересня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні», яка відбудеться у Харкові 21–22 вересня 2017 р. на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози», яка відбудеться у Харкові 1 червня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології» (27 квітня 2017 р., Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології», яка відбудеться у Харкові 27 квітня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

ФотоархівДивитись архів

Grigoriev

С.П. Григор’єв