Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2013, том XXI, випуск 3

УРЖ 2013, том XXI, випуск 3

titul

ЗМІСТ

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 267-277

Вінніков Володимир Анатолійович, Мазник Наталія Олександрівна, Сипко Тетяна Сергіївна, Пшенічна Наталія Дмитрівна

Цитогенетичні пошкодження у хворих на раки жіночих статевих органів під час променевої терапії. II. Порівняння генотоксичності різних схем опромінення

Мета роботи: Порівняти відносну генотоксичність різних схем променевої терапії (ПТ) раків жіночих статевих органів (РЖСО) за динамікою цитогенетичних показників у лімфоцитах крові хворих.
Матеріали і методи: Обстежено 53 хворих на рак тіла матки (РТМ), 5 хворих на рак шийки матки (РШМ) і 12 хворих на рак яєчників (РЯ), які отримували стандартні курси дистанційної гамма-терапії (ДГТ, 38 осіб), внутріпорожнинної гамма-терапії (ВПГТ, 10 осіб) та їх поєднання (ППТ, 22 хворі). Класичний цитогенетичний аналіз метафаз 50-год культури лімфоцитів крові з виявленням аберацій хромосом і геномних порушень проводили до початку курсу опромінення і на різних етапах ПТ (всього 186 індивідуальних досліджень). Будували групові регресії «кількість сеансів ПТ — ефект» для зростання частоти нестабільних аберацій хромосомного типу (АХс ) і змін швидкості накопичення AXc unst протягом курсу ПТ, попередньо визначеної в кожної пацієнтки.
Результати: За будь-якої схеми променевого лікування у хворих визначалася накопичувальна динаміка частоти цитогенетичних пошкоджень у процесі ПТ. Індивідуальні рівні аберацій утворювали кластери на ранніх етапах ДГТ, в середині і наприкінці курсу ДГТ і ППТ. Регресії групової динаміки частоти AXc unst при ДГТ і ППТ значною мірою перекривалися і мали істотно вищі значення, аніж при ВПГТ. Коефіцієнт накопичення AXc unst на 100 клітин за 1 сеанс ПТ у груповій лінійній регресії становив 0,85 при ВПГТ РТМ, 1,68 при ДГТ РЯ, 2,65 при ППТ РТМ і РШМ та 3,24 при ДГТ РТМ і РШМ. Оперативне лікування не впливало на цитогенетичні показники у хворих, а присутність хемотерапії у схемі лікування не давала кластогенного ефекту до ПТ, але уповільнювала кінетику накопичення радіаційно-індукованих AXc unst під час променевого лікування. Уповільнення кінетики накопичення аберацій протягом ПТ показало, що найадекватнішою моделлю для опису динаміки частоти AXc unst у хворих на РЖСО є багатокомпонентна функція, яка забезпечує плато у другій половині курсу лікування.
Висновки: Вперше на репрезентативній вибірці хворих на РЖСО надано порівняльну оцінку генотоксичності внутріпорожнинної, дистанційної та поєднаної гамма-терапії за критерієм in vivo індукції аберацій хромосом у лімфоцитах крові. Вперше встановлено особливості групової динаміки рівня хромосомних пошкоджень залежно від схеми терапевтичного опромінення. Отримані дані становлять фактологічне підґрунтя для розробки прогностично значущої моделі динаміки цитогенетичних ефектів в умовах ПТ.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 278-283

Шармазанова Олена Петрівна, Миронова Юлія Анатоліївна, Коваленко Юрій Миколайович, Балашов Сергій Володимирович

Діагностика пошкоджень зон росту кісток за допомогою цифрової мікрофокусної рентгенографії (експериментальне дослідження)

Мета роботи: Оцінка можливості візуалізації травматичних пошкоджень фізарних зон ліктьового суглоба за допомогою цифрової мікрофокусної рентгенографії в експерименті.
Матеріали і методи: Використовували цифровий рентгенодіагностичний комплекс, мікрофокусний рентгенапарат і тканиноеквівалентний фантом зі змодельованими переломами фізарної зони ліктьового суглоба.
Результати: На першому етапі дослідження виконувалась цифрова рентгенографія тканиноеквівалентного фантома, яка не дозволила визначити перелом фізарної зони ліктьового суглоба. На другому етапі була виконана цифрова мікро-фокусна рентгенографія пошкодженої ділянки без збільшення, а також із 7-кратним первинним збільшенням зображення, яка дозволила візуалізувати лінію перелому фізарної зони. Отримані результати повторювались у серії експериментів, а також були підтверджені при морфологічному дослідженні.
Висновки: Застосування цифрової мікрофокусної рентгенографії в режимі збільшення значно підвищує вірогідність постановки правильного діагнозу при травматичних пошкодженнях фізарної зони ліктьового суглоба.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 284-288

Славнов Валентин Миколайович, Савицький Сергій Юрійович

Оцінка стану системи ренін-ангіотензин -альдостерон у хворих на артеріальну гіпертензію за даними радіоімунного аналізу

Мета роботи: Вивчити функціональний стан системи ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в залежності від базових рівнів активності реніну, добовий ритм і реакцію системи на навантаження фуро-семідом у хворих на ГХ та первинний гіперальдостеронізм (ГА).
Матеріали і методи: Обстежено 145 хворих на ГХ II стадії і 15 хворих на первинний та ідіопатичний ГА віком від 17 до 60 років. Для характеристики функціонального стану РААС визначали активність реніну плазми крові (АРП), концентрацію альдостерону (КАП) в периферичній крові і крові, взятій при селективній венографії з ниркових і наднирково-залозних вен, добовий ритм АРП і КАП, а також вплив гострого навантаження фуросемідом на РААС. АРП і КАП визначали радіоімунним методом за допомогою стандартних наборів.
Результати: Встановлено, що у хворих з «низькореніновою» ГХ зниження АРП у крові з ниркових вен поєднується з нормальною КАП у крові з наднирковозалозних вен, порушений добовий ритм АРП і відсутня реакція КАП на навантаження фуросемідом. У хворих з «високореніновою» ГХ у всі строки обстеження спостерігали високий рівень АРП і найбільш високу КАП уранці. Реакція на навантаження фуросемідом відсутня. У хворих при первинному ГА добовий ритм АРП і КАП порушений, а реакція на навантаження фуросемідом не проявляється.
Висновки: Результати дослідження добових ритмів РААС та її реакції на навантаження фуросемідом у хворих на ГХ є підставою для призначення патогенетичної терапії ГХ.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 289-294

Сухіна Олена Миколаївна, Слободянюк Ольга Володимирівна, Сухін Владислав Сергійович, Тарасова Оксана Миколаївна, Скрипнік Лариса Дмитрівна, Ланько Лілія Григорівна

Індивідуальний аналіз пухлинного маркера СА-125 у процесі проведення неоад'ювантної хемотерапії хворим на поширенний рак яєчників

Мета роботи: Оцінка динаміки рівня пухлинного маркера СА-125 залежно від стадії захворювання і гістологічної структури пухлини в процесі проведення неоад’ювантної хемотерапії у хворих на рак яєчників.
Матеріали і методи: Вивчено початковий рівень СА-125 у 36 хворих на рак яєчників віком від ЗО до 79 років, з яких 20 (55,6 %) пацієнток з III (T3cNxM0) і 16 (44,4%) з IV (T3cNxMl) стадією захворювання. На першому етапі лікування проводили від 1 до 3 циклів неоад’ювантної хемотерапії. Залежно від ступеня диференціювання пухлини хворі розділилися таким чином: високодиференційована цистаденокарцинома у 9 (33,4 %) пацієнток, помірнодиференційована — у 11 (40,7 %), низькодиференційована — у 7 (25,9 %). Пухлинний маркер СА-125 визначали імуноферментним методом за допомогою тест-системи і фотометра Sunrise в сироватці крові хворих.
Результати: Середньостатистичний рівень пухлинного маркера СА-125 демонструє чітку залежність від стадії раку яєчників. Мінімальне значення показника СА-125 нормалізувалося вже після 1-го циклу неоад’ювантної хемотерапії, знизилося в 4,7 разу. Максимальне значення маркера СА-125 знижувалося після кожного циклу хемотерапії і зменшилося після 3-го циклу в 22,5 разу порівняно з початковим. У 13 (36,0 %) хворих рівень маркера СА-125 збільшився після першого циклу неоад’ювантної хемотерапії або зберігався на високому рівні. Значення пухлинного маркера СА-125 було вірогідно вищим при помірнодиференційованій пухлині і мінімальним при високодиференційованій.
Висновки: Початковий рівень пухлинного маркера СА-125 у сироватці крові хворих на поширений рак яєчників III— IV стадії залежить від стадії захворювання — при IV стадії в 2,7 разу вище, ніж при III стадії захворювання. Рівень пухлинного маркера СА-125 залежить від ступеня диференціювання пухлини: найменші середні значення і його медіана спостерігаються при високодиференційованій пухлині (448,56 і 138,88 Од/мл), а найбільші — при помірнодиференційованій (837,11 і 400,00 Од/мл). Проведення неоад’ювантної хемотерапії сприяє нормалізації рівня пухлинного маркера СА-125 в усіх пацієнтів з високодиференційованою пухлиною, початковий рівень якого < 500 Од/мл і з помірнодиференційованою пухлиною незалежно від початкового рівня маркера. Мінімальний ефект проведення неоад’ювантної хемотерапії спостерігався при низькодиференційованому і недиференційованому раку яєчників.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 295-300

Сухін Владислав Сергійович, Сухіна Олена Миколаївна, Слободянюк Ольга Володимирівна

Результати комбінованого лікування лейоміосаркоми матки

Мета роботи: Ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування лейоміосаркоми матки.
Матеріали і методи: Вивчено ретроспективні результати лікування 41 хворої на лейоміосаркому IB—II, III, IV стадій, що перебували в ДУ «ІМР ім. С.П. Григор’єва НАМН України» в 1998-2012 pp. У всіх випадках морфологічний діагноз злоякісної пухлини матки відповідав лейоміосаркомі. Усім хворим проведене оперативне втручання, променева терапія та хемотерапія. Застосовувалася схема VAC 61 %, на другому місці — CAP 24,4 %, і в одиничних спостереженнях — інші комбінації. Ефективність лікування оцінена за найближчими та віддаленими результатами терапії.
Результати: у 18 з 41 (43,9 %) хворих виявлено маніфестацію захворювання: у 4 пацієнток (22,2 ± 1,0) % — локорегіонарний рецидив пухлини, у 14 (77,8 ± 1,0) % — віддалені метастази, при IB стадії захворювання рецидивування пухлини виявлено в 11 (37,9 ± 9,2) % з 29 хворих, при II стадії — у 3 (37,5 ± 1,8) % з 8 пацієнток. При III та IV стадіях у всіх 4 (100,0) % хворих відмічено прогресування пухлинного процесу. Середній час до рецидивування пухлини склав 16,94 місяця, медіана — 12,50 місяця. Однорічна виживаність хворих без ознак пухлинного процесу при TlbNxMO і T2NxM0 стадіях ідентична і склала 86,2 ± 6,5 і 87,5 ± 1,3 % відповідно, не відрізняючись між собою, знизившись на 5-му році до 62,1 ± 9,2 і 62,5 ±1,8 %. При T3NxM0 однорічна виживаність хворих без ознак пухлинного процесу вірогідно нижче, ніж при І і II стадіях, складаючи 50,0 ± 5,0 %, не змінюючись упродовж 4 років спостереження, 5-річна виживаність дорівнює нулю.
Висновки: Частота рецидивів захворювання після комплексного лікування хворих на лейоміосаркому матки I—IV стадії складає 43,9: 22,2 % — локорегіонарний рецидив пухлини, 77,8 % — віддалені метастази. Залежно від стадії захворювання цей показник відповідає: при І стадії — 37,9 %, при II стадії — 37,5 %, та при III—IV стадіях — 100 % при спостережені до 60 місяців. Загалом, без урахування стадії процесу 5-річна непрогресивна виживаність склала 56,1 %. При T2NxMl ремісія в жодного з пацієнтів не тривала більше року.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 301-305

Вікман Ян Едуардович, Федуленкова Юлія Янівна

Порівняльна оцінка інформативності ультразвукової діагностики та комп'ютерної томографії в оцінці морфофункціонального стану печінки при комплексному лікуванні раку грудної залози

Мета роботи: Порівняти інформативність комп’ютерної томографії (KT) та ультразвукового дослідження (УЗД) у виявленні ранніх ознак дифузної патології печінки у хворих на рак грудної залози (РГЗ) для контролю та корекції проведення курсу хемотерапії.
Матеріали і методи: Проаналізовано 120 історій хвороби жінок, хворих на РГЗ, віком 24-75 років, які проходили комплексне лікування. До групи контролю ввійшли ЗО практично здорових жінок без захворювань печінки та органів черевної порожнини. Усі пацієнтки були обстежені клінічно, а також за допомогою KT з контрастуванням та УЗД до та після курсу хемотерапії. Проводили УЗ-дослідження мультичастотним датчиком за стандартними зрізами з використанням кольорового, енергетичного та імпульсного допплера; враховували положення, розміри, контури, ехоструктуру, ехогенність, взаємовідношення внутрішніх структур, розташування магістральних судин. При KT-дослідженнях оцінювали положення, розміри, контури, структуру, щільність тканини, взаєморозташування органів.
Результати: Проведено порівняння результатів дослідження печінки за допомогою УЗД та КТ із контрастуванням та їх діагностичної цінності при виявленні ранніх ознак дифузної патології печінки. Найбільш ефективним виявилося застосування УЗД з використанням імпульсного допплера.
Висновки: Встановлено, що і КТ, і УЗД дозволяють охарактеризувати морфофункціональний стан печінки за патологічних умов, але тільки ультразвуковий метод уможливлює визначення швидкості портального кровотоку в реальному масштабі часу, що є вирішальним для діагностики ранніх проявів хронічних дифузних захворювань печінки.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 306-310

Сорочан Павло Павлович, Громакова Ірина Андріївна, Прохач Наталія Едуардівна, Кузьменко Олена Вікторівна, Громакова Інна Сергіївна

Добові зміни продукції мелатоніну та кортизолу у хворих на рак тіла матки на етапах комбінованого лікування

Мета роботи: Вивчити добові зміни продукції мелатоніну і кортизолу у хворих на рак тіла матки (РТМ) на етапах комбінованого лікування.
Матеріали і методи: Визначення рівнів кортизолу та мелатоніну проведено у ЗО хворих на РТМ I—II стадії на трьох етепах дослідження: до проведення лікування, після хірургічного лікування та після стандартного курсу променевої терапії. Рівень кортизолу у сироватці крові, зібраної о 8-й та 16-й годині, визначали з використанням набору реагентів для імуноферментного аналізу «Стероид-Ифа-кортизол-01» («Алкор Био», Росія). Рівні денної та нічної екскреції мелатоніну оцінювали флуориметричним методом.
Результати: У хворих на РТМ порушення ритму продукції мелатоніну та кортизолу виявляються ще до початку терапії. Проведення хірургічного та променевого лікування впливає на добові ритми продукції гормонів, виділено 3 групи хворих з подібними добовими її змінами.
Висновки: У хворих на РТМ існують чіткі групові відмінності добових змін продукції мелатоніну і кортизолу. У більшості хворих порушення ритму екскреції мелатоніну встановлено до початку лікування. Після проведення протипухлинної терапії ритм екскреції мелатоніну відновлювався більше ніж у половини пацієнток з початково порушеним ритмом. На етапах лікування у третини хворих на РТМ рівні кортизолу і співвідношення ранкової та денної продукції гормону істотно не змінювалися. Водночас виявлено групу хворих, у яких відбувалося відновлення ритму продукції кортизолу, та групу таких, у яких різниця між ранковою та денною продукцією гормону після лікування згладжувалася.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 312-313

Гулеватий Сергій Васильович, Совенко Тетяна Костянтинівна, Воскобійник Лариса Григорівна, Марков Валентин Васильович

Результати лікування віддалених метастазів у легені в пацієнтів з папілярною карциномою щитоподібної залози

«Післячорнобильські» тиреоїдні карциноми є об'єктом численних досліджень. Разом з тим дані про ефективність їх лікування, наприклад, випадки з віддаленими метастазами в легені, практично відсутні. Тому ми оцінили результати лікування папілярної карциноми щитовидної залози (ПК ЩЗ) з наявністю віддалених метастазів в легені (159 випадків). Встановлено, що ефективність лікування легеневих метастазів ПК ЩЗ досить висока - повна ремісія захворювання має місце більш ніж у 60% хворих незалежно від їхнього віку і факту радіаційного опромінення.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 313-315

Зелінська Ганна Володимирівна, Марков Валентин Васильович, Кулініченко Галина Миколаївна, Гулеватий Сергій Васильович, Устименко Ганна Яківна, Моторний Євген Олегович

Цитологічні досягнення у прогнозуванні радіойодорезистентності папілярного раку щитоподібної залози в допомогу радіологам

Представлені нові цитологічні методи доопераційного прогнозування радіойодрезистентності метастазів папілярного раку щитоподібної залози за допомогою виявлення іммуноцитохімічних маркерів в пункційному матеріалі. Визначення цитокератину-17 здійснюється в пунктатах первинних папілярних карцином і дозволяє прогнозувати ймовірність появи радіойодрезистентних метастазів. Визначення тиреоїдної пероксидази проводять в пунктатах метастазів, виявлених в післяопераційному періоді, що дозволяє визначити статус цих метастазів по відношенню до радіойоду ще до його використання. Це дасть можливість клініцистам вибрати правильну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазу).

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 315-317

Кметюк Ярослав Володимирович, Москалець Олександр Іванович, Ашихмін Андрій Валерійович, Щербіна Олег Володимирович

Позитронно-емісійна томографія в діагностиці злоякісних лімфом

Проведено ПЕТ / КТ -дослідження у 520 хворих з різними типами злоякісних лімфом, з них 230 хворих з лімфомами Годжкіна і 290 - з негоджкінськими лімфомами. Наведено результати власних досліджень. Визначено семіотика різних типів лімфом на різних стадіях захворювання.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 317-319

Копилова Ольга Василівна, Степаненко Ольга Аркадіївна

Пубертатний диспітуїтаризм як чинник ризику розвитку порушень жирового та вуглеводного обмінів у дітей, народжених від батьків, потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС

З метою вивчення впливу дисгормональних порушень періоду статевого дозрівання на формування захворювань, пов'язаних з порушенням жирового і вуглеводного обмінів у дітей, народжених від батьків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, обстежено 112 дітей з проявами пубертатного диспітуїтаризму і 38 дітей контрольної групи. Проведено клінічні, антропометричні та гормональні обстеження. Виявлено зміни, які можливо пояснити порушеннями нейрогуморальної регуляції, що клінічно і гормонально проявляються порушеннями жирового і вуглеводного обмінів, а саме розвитком инсулино- і лептинорезистентності.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 319-320

Король Павло Олександрович, Косяков Олександр Миколайович, Бондар Віталій Казимирович, Пономаренко Наталія Миколаївна

Алгоритм застосування остеосцинтиграфіі при ревізійному ендопротезуванні кульшових суглобів

З метою визначення алгоритму застосування остеосцинтиграфії на різних етапах ревізійного ендопротезування кульшових суглобів методом остеосцинтиграфії було обстежено 92 пацієнта віком 31-75 років з коксартрозом. Встановлено, що цей метод ефективно використовується для визначення стадії поширеності патологічного процесу в суглобових компонентах кульшових суглобів. Остеосцинтиграфія є пріоритетним методом для визначення ступеня запального процесу в кульшових суглобах, особливо на ранніх стадіях процесу. Алгоритм застосування остеосцинтиграфії при ревізійному ендопротезуванні відіграє ключову роль у визначенні критеріїв операбельности при ревізійному ендопротезуванні кульшових суглобів.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 320-322

Кукушкіна Марія Миколаївна, Сукач Георгій Георгійович, Солодянникова Оксана Іванівна, Коровін Сергій Ігорович

Метод радіонуклідної детекції сторожових лімфатичних вузлів при меланомі шкіри

Біопсія сторожових лімфатичних вузлів (CЛB) при меланомі шкіри є рутинною діагностичною процедурою. Для детекції CЛB використовують радіонуклідний метод, фарбування лімфотропним барвником, а також їх комбінацію. У статті представлений досвід виконання біопсії CЛB у 168 хворих на меланому шкіри методом радіонуклідної детекції.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 322-325

Кундін Валерій Юрійович, Сатир Марина Володимирівна, Новерко Ірина Василівна

Сцинтиграфія з аналогами соматостатинових рецепторів у діагностиці нейроендокринних пухлин та їх метастазів

Описана ефективність сцинтиграфії з аналогами соматостатінових рецепторів (радіофармпрепаратів 99m Tc-Tectrotyd) в діагностиці нейроендокринних пухлин (НЕП) та їх метастазів. Обстежено 28 хворих з НЕП. У 24 хворих (87,5%) визначено наявність НЕП і метастазів пухлини. Отримано діагностичні зображення високої якості. Зроблено висновки про високу діагностичної значимості досліджень з 99mTc-Tectrotyd для визначення НЕП, а також їх регіонарних і віддалених метастазів.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 325-327

Лучицький Євген Васильович, Зубкова Галина Анатоліївна, Лучицький Віталій Євгенович, Рибальченко Віктор Михайлович, Бондаренко Володимир Олександрович, Марков Валентин Васильович, Гулеватий Сергій Васильович, Співак Жанна Сергіївна

Функціональний стан гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози (РЩЗ) є однією з найбільш поширених онкопатологій органів ендокринної системи. Серед чоловічого населення України РЩЗ переважно діагностується у віковій групі старше 25 років, яка вважається найбільш репродуктивно активною. Результати проведеного дослідження рівнів гіпофізарних і статевих гормонів свідчать про можливість порушення функціонального стану гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на РЩЗ і розвитку у них синдрому андрогенодефіциту. Необхідні подальші дослідження на більш репрезентативних групах пацієнтів з проведенням функціональних тестів для визначення механізмів розвитку виявлених порушень.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 328-330

Мазур Анастасія Геннадіївна, Миронова Олена Валеріївна, Ткаченко Михайло Миколайович, Горяінова Надія Валеріївна

Дослідження β-2 мікроглобуліну і тимідинкінази як прогностичних факторів при гострій лімфобластній лейкемії та хронічному лімфолейкозі

У статті представлені результати визначення рівнів тимідинкінази (ТК) і бета-2 мікроглобуліну (β 2-МКГ) у сироватці крові хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) і хронічний лімфолейкоз (XЛЛ) в динаміці лікування. Доведено, що ТК є незалежним прогностичним фактором злоякісності перебігу ГЛЛ і важливим критерієм ефективності терапії, а β 2-МКГ - ні. Рівень β 2-МКГ не має диференційно-діагностичного значення при ідентифікації окремих варіантів ГЛЛ, але може використовуватися як критерій повноти ремісії та ранньої діагностики рецидивів. Водночас β 2-МКГ є незалежним прогностичним фактором перебігу ХЛЛ, що ще при діагностиці захворювання дозволяє встановити групи ризику серед хворих. Значення ТК і β 2-МКГ не корелюють з кількістю лейкоцитів у крові і кількістю бластних клітин у кістковому мозку ні при ГЛЛ, ні при XЛЛ. Встановлено, що чим нижче ініціальні значення ТК і β 2-МКГ, тим вище ймовірність отримання ремісії. При неповній ремісії їх рівні якщо і знижуються, то не досягають норми. Зростання концентрації ТК і β 2-МКГ після лікування прогнозує подальше прогресування захворювання найближчим часом.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 330-332

Макеєв Сергій Сергійович, Залісна Юліанна Дмитрівна, Мурашко Наталія Костянтинівна

Особливості регіонарного об’ємного мозкового кровотоку у хворих на гіпертензивну енцефалопатію з помірними когнітивними порушеннями

Дані однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) дозволяють припустити, що у пацієнтів, які страждають гіпертензивною енцефалопатією, в розвитку помірних когнітивних порушень важливу роль відіграє судинний фактор.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 332-333

Мечев Дмитро Сергійович, Ткаченко Михайло Миколайович, Бабій Яків Степанович

Зміни в системі післядипломної освіти радіологів України після введення резидентури з радіологічних спеціальностей

На широке фахове обговорення винесено проект МО3 України з реформування та підвищення ефективності післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів шляхом введення додатково до інтернатурі (1 рік - радіологія) резидентури (2 роки за спеціальностями: рентгенодіагностика, УЗ-діагностика, радіонуклідна діагностика, променева терапія).

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 334-336

Ніколов Микола Олександрович, Кундін Валерій Юрійович, Камінська Альбіна Леонідівна, Романенко Ганна Олександрівна, Супрунюк Дмитро Олександрович

Оцінка діагностичної значущості питомої функції паренхіми нирок за результатами динамічної реносцинтиграфії з 99mТс-МАГ3 (попередні дослідження)

Метою роботи було оцінити діагностичне значення секреторною питомої функції нирок. Динамічна реносцінтіграфія з 99m Тс-МАГ3 проведена 142 дітям з міхурово-сечовидним рефлюксом. Показано, що при прогресуванні патологічних змін в сечовидільної системи, питома функція паренхіми нирок має неідентичні тенденції з інтегральною функцією. Запропоновано кількісний критерій класифікації гіпер- і гіпофункціонального стану паренхіми нирок.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 336-339

Сатир Марина Володимирівна, Солодянникова Оксана Іванівна, Кундін Валерій Юрійович

Результати трифазної остеосцинтиграфії у пацієнтів з метастатичними та доброякісними осередками ураження скелета

У представленій роботі розглянуті особливості метаболічних змін в структурах опорно-рухового апарату при їх злоякісному (метастатичному), інфекційно-запальному і остеоартритичному ураженні. Трифазна остеосцинтиграфія (ОСГ) проведена 40 пацієнтам, з них 15 - з метастатичним ураженням кісток скелета, 10 - з інфекційно-запальними процесами в кістковій тканині і 15 - з остеоартритами. Проаналізовано особливості ангіографічної фази в злоякісних і доброякісних осередках, а також зміни на ранньій та пізній статичних сцинтиграммах. Зроблено висновки про можливість застосування трифазної ОСГ для диференціальної діагностики злоякісних і доброякісних уражень опорно-рухового апарату.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 339-344

Смоланка Іван Іванович, Солодянникова Оксана Іванівна, Скляр Світлана Юріївна, Головко Тетяна Сергіївна, Костриба Олексій Іванович

Детекція «сторожових» лімфатичних вузлів при операціях з приводу раку грудної залози. Сучасний погляд на проблему

Представлений сучасний погляд на проблему лімфодіссекціі при операціях з приводу раку грудної залози. Визначено рекомендації, показання, протипоказання для проведення методики детекції «сторожових» лімфатичних вузлів. Наведено дані літератури та досвід національного інституту раку.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 345-351

Солодянникова Оксана Іванівна, Даниленко Вікторія Вікторівна, Саган Данута Луціанівна, Сукач Георгій Георгійович, Трацевський Володимир Володимирович, Чобан Володимир Ілліч

Нові можливості радіонуклідної терапії метастатичного ураження кісток (стан проблеми і власні дані)

У роботі проаналізовано дані літератури про стан проблеми радіонуклідної терапії метастатичного ураження кісток при різних злоякісних новоутвореннях. Наведено історичний екскурс використання радіофармпрепаратів в лікуванні вторинного ураження кісток, визначено переваги та обмеження різних радіонуклідів. Більш глибоко розглянуті питання використання препарату останньої генерації самарію-153 оксабіфора, який, за даними різних авторів, має найбільш виражену аналгетичну дією і мінімальними побічними ефектами. Представлені результати перших клінічних випадків застосування самарію-153 оксабіфора у хворих з кістковими метастазами на тлі раку грудної залози, товстого кишечника.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 351-353

Строганова Нінель Павлівна, Бабій Ліана Миколаївна

Особливості кардіодинаміки у хворих, що перенесли інфаркт міокарда різної локалізації (за даними радіонуклідної вентрикулографії)

Обстежені 93 хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), через 2-3 місяці від початку захворювання, проведена рівноважна радіонуклідна вентрикулографія. Зміни фракції викиду (ФВ), функціональних об'ємів лівого шлуночка серця (ЛШ), максимальної швидкості вигнання і часу її досягнення були виражені більшою мірою у хворих з передньою локалізацією ІМ. Певний рівень систолічної функції ЛШ (величина ФВ) у хворих з ІМ обумовлений співвідношенням кількості гипокинетичних сегментів і виразністю зниження їх скорочувальної функції, нормо- і гіперкінетичних сегментів. Виявлені відмінності у формуванні структури ФВ, що залежать від локалізації ІМ. Гіперкінетичні сегменти є основним фактором адаптації пошкодженого серця, а їх компенсаторне значення зменшується у міру збільшення асинергії скорочення.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 354-356

Ткаченко Григорій Іванович, Васильєв Леонід Якович, Луховицька Наталія Ігорівна, Грушка Ганна Василівна, Астап’єва Ольга Миколаївна

Рецидивний диференційований рак щитоподібної залози: прогностичні фактори, діагностика, лікування

З 200 хворих диференційованим раком щитоподібної залози (ДРЩЗ), які проходять лікування у відділенні ядерної медицини (ДУ «ІМР ім. С. П. Григор'єва НАМН України») або знаходяться на етапі моніторингу, був відібраний 71 пацієнт. Вивчено особливості клінічного перебігу рецидивів ДРЩЗ. Встановлено, що майже в однаковій кількості випадків рецидиви тиреоїдного раку можуть носити як локальний, так і віддалений характер, можливі також їх поєднання. Встановлено залежність між виникненням рецидивів ДРЩЗ та первинною поширеністю пухлинного процесу. Доведено, що виникнення рецидивів ДРЩЗ залежить від морфологічних ознак агресивності первинної пухлини і не пов'язане з обсягом попереднього хірургічного лікування і сумарною аблятівной активністю радіойода.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 357-361

Ткаченко Григорій Іванович, Астап’єва Ольга Миколаївна, Грушка Ганна Василівна, Луховицька Наталія Ігорівна, Ткаченко Юрій Григорович, Спузяк Роман Михайлович, Паскевич Ольга Іванівна, Ріяко Вікторія Миколаївна

Ретроспективний аналіз перебігу тироїдного раку з метастазами в легені після радіойодотерапії

Метою роботи було вивчення ефективності радиойодтерапії метастазів раку щитоподібної залози в легені. Використовувалися клінічні, лабораторні, радіологічні методи. У дослідження були включені 64 хворих клініки ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України» з метастазами в легені, з усіма стадіями захворювання і при різних розмірах первинної пухлини ЩЗ. Після хірургічного лікування хворих використовували 131I-натрію йодид в різних дозах радіоактивності. Повний лікувальний ефект від радіотерапії був досягнутий у 5 хворих (7,8%) за 3-річний період лікування, а за 5-річний період - у 28 (43,8%); стабілізація або частковий ефект відзначені у 24 (37,8 %), прогресування хвороби - у 12 хворих (18,8%). Смертність від прогресування захворювання склала 12,5%. Радіойодтерапія є ефективним методом лікування функціонально активних метастазів раку щитоподібної залози в легені.

Повний текст

 

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення ядерної медицини» 9-10 вересня 2013 року, Івано-Франківськ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 361-363

Ткаченко Михайло Миколайович, Макаренко Анатолій Вікторович, Камінська Альбіна Леонідівна

Динамічна гепатобілісцинтиграфія в діагностиці постхолецистектомічного стану

Показано можливості динамічної гепатобілісцинтиграфії для виявлення та динамічного спостереження порушень гепатобіліарної системи у пацієнтів після холецистектомії. Ступінь залишкового ураження гепатобіліарної системи знаходиться в прямій залежності від активності основного процесу, його тривалості, рекомендацій лікаря і призначеної наступної медикаментозної терапії. Необхідно оцінювати стан загальної жовчної протоки для уточнення її функціонального стану і прогнозу перебігу постхолецистектомічному синдрому у пацієнтів.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 364-366

Фірсова Марія Миколаївна, Олійніченко Олена Геннадіївна, Полякова Ніна Іванівна, Лола Олена Ігорівна, Холодна Аліна В’ячеславівна, Кащенко Оксана Володимирівна

Застосування ПЕТ-КТ дослідження у хворих на рак щитоподібної залози

Поєднана позитронно-емісійна і комп'ютерна томографія (ПЕТ/КТ) має велике значення для моніторингу раку щитоподібної залози у пацієнтів після лікування. Метою роботи стало дослідження ефективності методу ПЕТ/КТ в післяопераційному періоді у пацієнтів, які мали високий рівень тиреоглобуліну (ТГ) і негативні результати I-131 сцинтиграфії. Результати обстеження 21 пацієнта дозволили уточнити всі сумнівні діагнози і 100% узгоджувалися з рівнями ТГ. Враховуючи дані літератури про можливість використання ПЕТ/КТ з 18-ФДГ у пацієнтів з медулярними і анапластичними формами раку, цей метод також може бути включений в схему обстеження таких хворих.

Повний текст

 

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 367-369

Церковняк Віталій Ігорович, Макеєв Сергій Сергійович

Радіонуклідне дослідження паращитоподібних залоз. Огляд літератури

Проведено аналіз літератури за темою радіонуклідного дослідження паращитоподібних залоз. Описано основні методики, що застосовуваються з цією метою: планарная сцинтиграфія, ОФЕКТ та ОФЕКТ/КТ. Також представлений матеріал щодо застосування різних РФП ( 123I, 99mTc-MIBI, 99m Тс-пертехнетат) і різних методичних підходів: однофазний, двофазний методи радіонуклідної сцинтиграфії та їх комбінація. Вказані основні діагностичні помилки, причини хибнопозитивних і хибнонегативних результатів дослідження.

Повний текст

 

ЮВІЛЕЙ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 370-374

Спузяк Михайло Іванович, Крамний Іван Омелянович

До 90-річчя Харківської медичної академії післядипломної освіти та 85-річчя кафедри променевої діагностики

Повний текст

 

ЮВІЛЕЙ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 375-375

Людмила Степанівна Онопрієнко

Повний текст

 

ЮВІЛЕЙ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 376-376

Олена Костянтинівна Кононенко

Повний текст

 

ЮВІЛЕЙ

2013, том XXI, випуск 3, сторінка 377-377

Лариса Олександрівна Гайсенюк

Повний текст

Соцмережі

 

Новини та події

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні» (21–22 вересня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні», яка відбудеться у Харкові 21–22 вересня 2017 р. на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози», яка відбудеться у Харкові 1 червня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології» (27 квітня 2017 р., Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології», яка відбудеться у Харкові 27 квітня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

ФотоархівДивитись архів

Grigoriev

С.П. Григор’єв