Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2010, том XVIII, випуск 1

УРЖ 2010, том XVIII, випуск 1

titul

ЗМІСТ

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 5

ЛІКАРСЬКА ЕТИКА

Етичний кодекс лікаря України

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 12

З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ

Н.Г. Немировська

Сергій Петрович Григор'єв - пошуки істини (до 135-річчя від дня народження)

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 17

РАДІОЛОГІЧНА ОСВІТА

Переклад з англійської І. М. Пилипенка

Програма з освіти і навчання радіаційних онкологів

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 22

Переклад з англійської І. М. Пилипенка

Програма освіти і навчання медсестер радіаційної онкології

МІЖНАРОДНЕ АГЕНТСТВО З АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ, ВІДЕНЬ, 2008

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 46

І.О. Крамний, М.І. Спузяк, О.П. Шармазаноза, І.О. Вороньжев, М.О. Бортний, Р.Ю. Чурилін

Створення системи професійного відбору слухачів для подальшого навчання у магістратурі та аспірантурі за фахом «Рентгенологія»

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 48

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

P. Я. Абдуллаєв, Л.А. Сисун

Допплерограсрія судин головного мозку: методологічні аспекти і нормальна анатомія

Анотація

Мета роботи: Систематизувати методику проведення транскраніальної допплерографії в триплексному режимі.

Матеріали і методи: Проведено транскраніальну допплерографію (ТКДГ) у режимі кольорового (КДК) і енергетичного доп- плерівського картування (ЕДК) 50 пацієнтам з незміненими судинами головного мозку. Вік обстежуваних становив 19-60 років, серед них 26 чоловіків і 24 жінки. До дослідження були включені пацієнти без соматичної патології, яка могла б провокувати церебральні порушення (стеноз і недостатність аортального клапана, гіпертонічна хвороба, миготлива аритмія). Дослідження проводили у певній методологічній послідовності, без попередньої підготовки пацієнта, в триплексному режимі.

Результати: Визначено оптимальні доступи для дослідження судин головного мозку: транстемпоральний, трансорбітальний, субокципітальний. Основним обмеженням при дослідженні структур головного мозку й інтракраніальних судин, за нашими спостереженнями, є наявність ультразвукових вікон, насамперед темпорального. У трьох випадках встановлено відсутність такого вікна з одного боку в 2 жінок 59 і 60 років і в 1 чоловіка віком 57 років. В 1 випадку було відсутнє темпоральное вікно з 2 боків - у чоловіка 60 років. Оцінювали кількісні швидкісні й кутонезалежні показники за середньою, передньою, задньою, основною і сполучною артеріями. Оцінювали спроможність з'єднувальних артерій за допомогою компресійних проб. Вену Галена вдалося візуалізувати в 76 % випадків, Розенталя - в 62 % , прямий синус у 62 % , поперечний - у 43 % випадків. Режим КДК істотно поліпшував якість візуалізації. Усі нормальні церебральні артерії мали двофазну спектральну конфігурацію. Розбіжностей у швидкісних параметрах залежно від статі не виявлено. Спостерігали деяке збільшення лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у жінок віком 40-59 років (у середньому на 3-5 %), ймовірно, пов'язане з гормональними факторами. Відзначалося деяке зниження ЛШК (у середньому від 5 до 10 %) й індексів периферичного опору в осіб старшої вікової групи (за рахунок ущільнення стінок судин).

Висновки: Транскраніальну допплерографію в триплексному режимі з успіхом можна застосовувати для вивчення анатомічних і функціональних особливостей церебральних судин.

Ключові слова: транскраніальна допплерографія, кольорове й енергетичне допплерівське картування, триплексний режим, методологічні аспекти.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 54

Р. Я. Абдуллаєв, Маріем Тахар

Ультрасонографія верхнього шийного відділу хребта в дітей: методологічні аспекти і нормальна анатомія

Анотація

Мета роботи: Систематизація даних ультразвукового дослідження і вивчення ехографічної анатомії шийного відділу хребта в новонароджених дітей.

Матеріали і методи: Ультрасонографію проводили 35 практично здоровим дітям за допомогою лінійних і мікроконвексних датчиків, з частотою 3,5-9,0 МГц. Дослідження виконували без попередньої підготовки з передньо- і задньобічного доступів, у подовжній і поперечній площині сканування. Візуалізацію зуба С2, бічних мас С1, суглоба Крювельє здійснювали з заднього доступу. Ультрасонографія дала можливість одночасно візуалізувати С2 до С4; вивчити форму і структуру тіл хребців, міжхребцевих дисків, зубоподібного відростку, бічних мас С1, суглоба Крювельє і спинного мозку та характер кровотоку в хребтовій артерії.

Результати: Визначено кількісні параметри атланто-аксіального зчленування, хребтового каналу. У новонароджених тіла хребців на ехограмі мають двоопуклу форму і помірно підвищену ехогенність. Висота тіл міжхребцевих дисків у них майже однакова. В дітей віком до 1 року форма тіл хребців наближається до прямокутної із заокругленими кутами. У подовжньому перерізі з переднього доступу визначають висоту і сагітальний розмір тіл хребців і міжхребцевих дисків, проводять допплерографію хребетних артерій з обох боків. Із заднього доступу визначають зубоподібний відросток і зону росту. У поперечному перерізі вимірюють поперечний розмір міжхребцевого диска, хребтового каналу і спинного мозку. З заднього доступу оцінюють відстань від зуба до бічних мас С1. Суглоб Крювельє візуалізується при розташуванні датчика в задньобічній зоні шиї на рівні зубоподібного відростка під кутом 80-90°.

Висновки: Ультразвукове дослідження - досить успішний і безпечний метод якісної візуалізації структур верхнього шийного відділу хребта в дітей.

Ключові слова: верхній шийний відділ хребта, міжхребцевий диск, зубоподібний відросток, суглоб Крювельє, ультрасонографія.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 59

Л.І. Сімонова, A.М. Коробов, B.З.Гертман. Л.В. Білогурова, C.М. Пушкар, Г.В. Кулініч,Т.Г. Золотарьова

Вплив оптичного випромінення з довжиною хвилі 630-660 нм (червоне світло) на розвиток місцевих променевих ушкоджень шкіри у хворих на рак грудної залози під час проведення променевої терапії

Анотація

Мета роботи: Оцінити ефективність фототерапії для запобігання й припинення розвитку місцевих променевих ушкоджень шкіри у хворих на рак грудної залози (РГЗ) у процесі проведення післяопераційної променевої терапії (ПТ) при використанні оптичного приладу із джерелом світла у вигляді надяскравих фотодіодів з довжиною хвилі 630-660 нм (червоне світло).

Матеріали і методи: Обстежено 16 пацієнток віком 35-65років з діагнозом РГЗ ІІБ-ІІІА ст. при проведенні стандартного курсу післяопераційної ПТ. Хворих було поділено на 2 групи: контрольну - 9 пацієнток, які отримували тільки ПТ, та основну - 7, які паралельно курсу ПТ отримували фототерапію червоним світлом (630-660 нм), яким впливали на над-, підключичну і парастернальну зони і на ділянку післяопераційного рубця. Опромінювали також зони проекції кубітальних вен, тимуса, селезінки та печінки. Як оптичний генератор використовували фотоматричний пристрій "Барва-Флекс". Променеві шкірні реакції оцінювали за класифікацією Національного інституту раку США (Nd), виділяючи 4 ступені тяжкості. Для кожного ступеня враховували інтенсивність реакцій у межах 10 балів.

Результати: Встановлено, що в усіх пацієнток контрольної групи розвивалися шкірні променеві реакції у вигляді яскравої еритеми, набряків, свербежу, вологої десквамації, тяжкість яких варіювала від ІІ до ІІІ ступеня за шкалою Nd. У більшості (7 осіб - 77,7% ) шкірні реакції відповідали ІІ ступеню (16-20 балів ), в однієї зареєстровано ІІІ ступінь (22 бали ). Тільки вє'їзд хворої шкірні реакції відповідали І ступеню. В основній групі інтенсивність шкірних променевих реакцій у всіх пацієнток не перевищувала І ступеня тяжкості за шкалою Nd протягом усього періоду проведення ПТ (5-10 балів ). Наприкінці курсу ПТ, на 30-ту добу, інтенсивність шкірних реакцій знижувалася в два і більше разів відносно аналогічних показників у контролі. При цьому жодних побічних реакцій фототерапії не відзначено ні в кого із хворих.

Висновки: Радіоінду ковані шкірні реакції у хворих на РГЗ протягом курсу стандартної післяопераційної ПТ можуть досягати ІІ-ІІІ ступеня тяжкості за шкалою Nd (на рівні 20-22 балів інтенсивності). Використання фототерапії з оптичним випромінен- ням червоного світла (630-660 нм ) дозволило істотно знизити ступінь тяжкості радіоінду кованих шкірних реакцій, інтенсивність яких не перевищувала І ступеня тяжкості, з мінімальними проявами у вигляді блідої еритеми до 30-ї доби. Використання фототерапії у видимому спектральному діапазоні в період проведення ПТ для запобігання або мінімізації променевих реакцій шкіри у зоні опромінення показало досить високий потенціал цього методу.

Ключові слова: фототерапія, світлодіоди, оптичний спектр, рак грудної залози, променева терапія, місцеві променеві ушкодження.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 65

Є. Б. Радзішевська, Л.Я. Васильєв, Я. Б. Вікман, О.О. Солодовнікова

Результати статистичного аналізу катамнестичних даних хворих на рак шийки матки

Анотація

Мета роботи: Провести ретроспективний аналіз деяких аспектів перебігу та наслідків лікування у хворих на рак шийки матки (PШM) із зіставленням результатів з аналогічними дослідженнями у хворих на рак грудної залози (Pr3), рак тіла матки (PTM) та рак яєчників).

Матеріали і методи: Хворі на PШM зі стадією M0, які проходили лікування на базі клініки IMP AMHy протягом 1980-2003 рр. Аналіз накопиченої інформації проводили за допомогою методів непараметричної статистики, аналізу виживаності та технології пошуку прихованих знань Data Mining.

Результати: Показано, що для жінок, яким проводили спеціалізоване лікування пухлин грудної залози та статевої сфери, диспансерний нагляд має тривати до 12 років після закінчення лікування із обов'язковим повним обстеженням на "критичних точках": 3, б, Т, 9 та 12-му роках. Продемонстровано, що використання хемопрепаратів додатково до променевого лікування вірогідно знижує ймовірність виникнення віддалених у часі метастазів (B4M), а також їх появу на пізніх стадіях більш ніж утричі. Hа зменшення кількості рецидивів, насамперед, впливає променева терапія. Статистично вірогідно B4M не з'являлися у жінок віком після бТ років за умови відсутності первинних метастазів у регіонарні лімфовузли. Pезультат не залежить від стадії процесу. Загальна фертильність хворих на PnM значно перевищує аналогічні показники у жінок із пухлинами тіла матки, яєчників, грудної залози, а також популяційний рівень.

Висновки: Bикористання сучасних комп'ютерних методів математичної обробки даних дозволяє отримати додаткову інформацію з масивів даних про перебіг захворювання, яка вміщена в історіях хвороби. Hа підставі даних про перебіг захворювання було проаналізовано проблему факторів ризику появи B4M, оцінено часові піки ризику їх виникнення, порівняно ефективність схем лікування та виявлено деякі загальні характеристики хворих на PnM.

Ключові слова: рак шийки матки, фактори ризику, віддалені за часом метастази, методи математичної обробки.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 71

Л.І. Григор'єва

Радіаційне навантаження на робітників гранітних кар'єрів від техногенно-підсилених джерел природного походження на півдні України

Анотація

Мета роботи: Визначення ефективної дози внутрішнього опромінення робітників гранітних кар'єрів на півдні України від 222Ип з дочірніми продуктами його розпаду, враховуючи двофакторність його надходження до людей цієї категорії: з повітрям робочих і житлових приміщень, з питною водою, яка використовується на робочому місці і вдома, а також ефективної дози зовнішнього опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження (ТПДПП).

Матеріали і методи: Матеріалами виступали результати досліджень потужності експозиційної дози, еквівалентної рівноважної об'ємної активності 222Ип у повітрі робочих приміщень і робочих місць основних груп працівників гранітних кар'єрів на півдні України, а також у житлових приміщеннях, у питній воді, яка споживається цими працівниками. Визначення ефективної дози опромінення людини здійснювалось за математичними моделями Міжнародної комісії з радіологічного захисту (МКРЗ) і дозових коефіцієнтів за рекомендаціями Наукового комітету з дії атомної радіації (НКДАР) ООН.

Результати: Визначена ефективна доза опромінення людей, які працюють на гранітних кар'єрах регіону, через інгаляційне і пероральне (з питною водою) надходження 222Ип на робочому місці і вдома, а також ефективна доза зовнішнього опромінення від ТПДПП.

Висновки: Працівники гранітних кар'єрів отримують подвійне радіаційне навантаження від 222Ип (вдома і на робочому місці). Сумарна ефективна доза внутрішнього опромінення від надходження 222Ип з повітрям робочих і житлових приміщень та з питною водою становила, в середньому, 6,5 ± 0,2 мЗврік-1, а максимальні величини складали близько 15 мЗврік-1. Виявлена тенденція більш високих рівнів дози від 222Ип для окремих груп працівників.

Ключові слова: ефективна доза, 222Ип, працівники гранкар'єрів.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 78

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

M.I. Пилипенко, Г.В. Кулініч, Л.О. Гайсенюк, О.А. Радченко, О.М. Білий., В.П. Лаврик, Л.Г.Ланько

Променева терапія гемангіом: користь чи шкода?

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 83

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Н.Є. Узленкова

Фракційний склад глікозаміногліканів у органах щурів за умов одноразової дії зовнішнього ікс-опромінення

Анотація

Мета роботи: Вивчити характер змін фракційного складу ГАГ у сполучній тканині органів щурів при одноразовій дії зовнішнього ікс-опромінення в мінімально- і середньолетальній дозах.

Матеріали і методи: Експерименти проводили на 182 білих щурах-самцях масою 160-180 г. Тварин піддавали одноразовому тотальному ікс-опромінюванню на установці РУМ-17 при стандартних умовах. Поглинені у м'яких тканинах дози складали 4,0 і 6,2 Гр. Виділення сумарних і сульфатованих ГАГ із тканин проводили за допомогою гідролізу Clostridrnm Hіstolіtіcum (600 од.) і осадження 2 % хлоридом цетилпіридинію. Фракціонування ГАГ проводили іонообмінною хроматографією на Dowex 1 х 2 з кількісним аналізом індивідуальних ГАГ за концентрацією D-глюкуронової і L-ідуронової кислот. Дослідження виконували на 3, 7 і 14-ту добу і через 1, 3 і 6 місяців після радіаційного впливу. Віковий контроль використовували на кожен термін досліджень. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали з використанням пакета програм Brnstatistics v.4.03 для Wrndows.

Результати: Встановлено, що зміни з боку ГАГ і їх індивідуальних фракцій у ранній післярадіаційний період, з 3-ї по 14-ту добу, характеризувалися зростанням загального рівня сумарних ГАГ і фракції гіалуронової кислоти (гіалуронату) одночасно в легенях, у середньому, у 1,5 і 1,9 разу, й у шкірі - у середньому, у 1,4 і 1,8 разу. У віддаленому періоді, на 3-й і 6-й місяці після опромінення, закономірні зміни окремих фракцій сульфатованих ГАГ залежали від типу тканини. Встановлена тканинна специфічність зміни фракційного складу індивідуальних типів сульфатованих ГАГ у пізній термін виражалася в легенях збільшенням рівня хондроїтинсульфатів А і С в 1,4 і 1,8 разу на 3-й місяць і в 1,6 і 2,0 разу на 6-й місяць після опромінення, рівня гепаран- сульфату - у 1,2 і 1,3 і в 1,5 і 1,7 разу. Відповідно в шкірі в ці терміни визначалося зростання рівня хондроїтинсульфату В (дер- матансульфату) у 1,6 і 1,8 разу та 1,7 і 2,1 разу і гепарансульфату - у 1,3 і 1,4 разу й у 1,6 і 1,9 разу.

Висновки: Одноразове зовнішнє ікс-опромінення в мінімально- і середньолетальній дозах викликає стійке зростання сумарної кількості ГАГ і закономірні зміни фракційного складу їх індивідуальних типів у сполучнотканинному матриксі легень і шкіри щурів, що за своїм характером і спрямованістю не залежать від дози опромінення, але є тканиноспецифічними і визначаються часом, що минув після опромінювання.

Ключові слова: зовнішнє ікс-опромінювання, легені, шкіра, сполучнотканинний матрикс, глікозаміноглікани.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 89

О.В. Кузьменко, Н.А.Нихифорова, М.О. Іваненхо

Стан добових ритмів імунної системи щурів за дії іонізувальної радіації

Анотація

Мета роботи: Вивчення відновлення добових ритмів показників імунної системи у щурів з різною реакцією на стрес, опромінених тотально одноразово у дозі 6 Гр у різний час протягом доби.

Матеріали і методи: Експериментальні дослідження виконані на 80 білих безпородних щурах-самцях. За два тижні до рентгенівського опромінення тварин піддавали 3-годиному іммобілізаційному стресу в положенні лежачи на животі. За співвідношенням числа лімфоцитів до нейтрофілів щури були розділені на гіпо- та гіперреактивних. Тварин опромінювали тотально одноразово у дозі 6 Гр о 8:00 та о 20:00 годині. Імунологічні показники визначали на 3, 7, 14, 21-шу та 30-ту добу після опромінювання. Для вивчення циркадних ритмів імунологічних показників (фагоцитарна активність нейтрофілів, ЦІК, ^ О) відбір крові здійснювали з 6-годинним інтервалом (о 6:00, 12:00, 18:00, 24:00 та 6:00 наступної доби).

Результати: Показано, що індивідуальні розбіжності в реакції тварин на стрес визначають ступінь пострадіаційних порушень добових ритмів імунітету, починаючи з 3-ї доби після рентгенівського опромінення. Зміни добових ритмів імунологічних показників крові щурів, опромінених о 20:00, вірогідно розрізнялися між гіпо- та гіперреактивними тваринами в усі терміни спостереження. Було встановлено, що, незалежно від часу доби проведення рентгенівського опромінення, як у гіпо-, так й у гіперреактив- них тварин не спостерігалося повного відновлення добових ритмів досліджуваних імунологічних показників аж до кінця спостереження (30-ї доби), крім гіпореактивних тварин, опромінених о 20:00.

Висновки: У гіпореактивних тварин, опромінених о 20:00, виявлено мінімальну пошкоджуючу дію радіації на добові ритми досліджуваних показників імунітету порівняно з гіперреактивними, а також з усіма тваринами, опроміненими о 8:00, незалежно від реакції на стрес.

Ключові слова: іммобілізаційний стрес, іонізувальна радіація, індивідуальна реакція, імунітет, добові ритми.

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 97

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Р.Ю. Чурилін

Рентгенологічна характеристика захворювань, супутніх гострому абсцесу легень

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 102

ДАЙДЖЕСТ

Н.О. Артамонова, О.В. Масіч, Ю.В. Павліченко

Нанотехнології в медицині та онкології

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 112

ДИСКУСІЇ

Д.С. Мечев, О. В. Щербіна, Г.А. Левченко, В.В. Юганов

Стан і перспективи навчання медичних інженерів України з експлуатації, обслуговування та ремонту гамма-терапевтичних апаратів і лінійних прискорювачів (зa результатами семінару)

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 114

Г.В. Кулініч, Л.Л. Стадних

РАДІООНКОЛОГІЯ В РЕГІОНАХ

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 125

ЮВІЛЕЇ

Ілля Аронович Ліхтарьов

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 127

ЮВІЛЕЇ

Володимир Анатолійович Міхньов

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 128

НОВІ КНИГИ

Повний текст

 

2010, том 18, випуск 1, сторінка 129

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ

Повний текст

Соцмережі

 

Новини та події

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні» (21–22 вересня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні», яка відбудеться у Харкові 21–22 вересня 2017 р. на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози», яка відбудеться у Харкові 1 червня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології» (27 квітня 2017 р., Харків)

Повідомляємо про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні тенденції інтенсивної терапії в онкорадіології», яка відбудеться у Харкові 27 квітня 2017 року на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

ФотоархівДивитись архів

Grigoriev

С.П. Григор’єв